Пятница, 26.04.2024, 02:32
Приветствую Вас Гость |
|
|
НЛОГеннадій говорить, що подібний факт відбувся на початку зими 1978-го, коли в повітрі перебували підлеглі генерала Вялкова з Рязані.
Літаки вишикувалися в бойовий порядок, і раптом над кожною машиною стало зависати якесь стороннє, ні на що не схоже тіло, продовжує офіцер. Спочатку повисіло над провідної, потім по черзі над кожним екіпажем. І це адже все в русі. Повисить секунд 30 і переміщається до наступного літака, начебто придивляючись... Бачили це тіло не один або два чоловіки з а десяток. А потім цей об'єкт, зважаючи на все, пілотований, різко рвонув нагору й зник з поля зору... Вялков передав по рації про те, що трапилося, на землю... Але коли екіпажі сіли, те генералові і його підлеглим строжайше заборонили кому-небудь говорити про інцидент...
Згадав Геннадій й інший випадок, що відбувся під час його служби під Іркутськом.
Сідає військовий екіпаж на аеродром Біла й спостерігає, як у повітрі за посадковим курсом висить об'єкт, висвітлюючи смугу яскравим прожектором. Екіпаж сповіщає про це на землю й чує відповідь диспетчера: "Ми на локаторі нічого не бачимо". Після цього об'єкт іде, екіпаж сідає і йому наказують мовчати...
ПІДПИСКА
Усе, що стосувалося НЛО й іншого, чому не було пояснення, попадало в Комітет держбезпеки Союзу. Такої інформації надавався гриф "Секретно" й "Абсолютно секретно", в очевидців вилучалися пояснення, бралася підписка про нерозголошення й матеріали відправлялися в архів. Про цьому "Сьогодні" розповідають не тільки військові пілоти:
Один раз в 1972 році ми летіли в Омськ і десь за Уралом помітили в небі світний предмет, що рухався північніше, говорить відомий льотчик Борис Качуро, особистий пілот Володимира Щербицкого. Екіпаж шовшого назустріч нам Ту-104 теж бачив цей предмет й, як і ми, доповів на землю. Якщо його бачили обидва екіпажі, а це не два чоловіки, а вісім, виходить, таке не могло здатися всім нам. Але диспетчер відповів, що на локаторах нічого немає... Ну а на всю інформацію потім КДБ табу наклав. В 1970-х, хто пам'ятає, така ідеологія насаджувалася ні сексу в країні не було, ні НЛО... І хлопці з Ан-24 під Дніпропетровськом якийсь об'єкт бачили, але їх комітетчики затягали, і ті не раді були, що проговорилися...
Колишній випробувач космічної техніки Олег Прус зауважує: льотчики, що стали очевидцями НЛО, ризикували втратитися роботи: "Відправляли на медкомісію, визнавали відхилення в психіці й звільняли. Люди приховували правду, побоюючись за своє майбутнє".
ЩО ЩЕ БАЧАТЬ У НЕБІ ПІЛОТИ
Крім НЛО, льотчики спостерігають у небі й рідкі природні явища, наприклад, галло - кілька місяців і сонець. Старійшина української авіації Олексій Захаревич розповів "Сьогодні", що один раз його Ан-10 на підльоті до Адлеру ледь не торкнувся крилом потужного водяного смерчу: "Метрів в 50 від нас здійнявся, був би ближче кінець, а на борті 112 пасажирів..." Опытнейший льотчик Олег Дубовецкий пригадав, як на вахтовому Ту-134 з Ноябрьска потрапив у ТЯН - турбулентність ясного неба: "Ніч, зірки чітко видні, всі начебто тихо, а літак трясе так, що століття не забуду". Унікальне явище двічі зауважував командир Боїнга Олександр Игнатьев: "Так називані сріблисті хмари з'являються тільки при сході, начебто тонка блискуча павутина на небо кинута. Яскраве видовище. І наукою дотепер не розгадане".
"БЛЮДЦЕ" ЛЕГКО ОБІГНАЛО НАШ ЛІТАК"
У свій час у Жулянах (нині аеропорт "Київ") працювала командиром ескадрильї одна із двох в Україні жінок-льотчиць Людмила Петраш. І от її екіпажу один раз довелось побачити НЛО на виході із зони аеропорту...
Цілих п'ять днів Люду тягали по інстанціях, допитувавсь, що бачила, що робила, намагалися підловити на якихось неточностях, начебто вона все придумала, розповідає товариш по службі Петраш.
Дивлячись на ці митарства (показання відбирали люди КДБ, і медики узялися за обстеження психічного стану всього екіпажа), в авіазагоні зареклися надалі щось доповідати - ну, бачили й бачили, а може, здалося...
Інший наш пілот (і теж на умовах анонімності) пригадує, що в Аерофлоті існував наказ, що зобов'язує очевидців аномалій негайно повідомляти про їх чекістам.
Мої товариші, які спостерігали НЛО, сповна вкусили "принадностей" цього спілкування - ох і порвали їм нерви, ділиться льотчик.
Зараз ця людина працює на західній техніці, "потовк" за 10 тисяч метрів. Недавно і йому в польоті зустрівся НЛО.
У мене реакція нормальна, але все відбулося настільки швидко, що я злегка сторопів, говорить пілот. Бічним зором, краєм ока, помітив щось, якийсь предмет, кулею проскочивши повз наш літак по лівому борті. У нас є прилади, що показують на екрані інші повітряні судна, але тут вони нічого не зафіксували. І другий пілот у документацію поглибився, тому нічого не помітив... Але якби й помітив, на землю би нічого не передали відсторонять від польотів...
Місяця два назад свідки появи ще одного об'єкта над Західною Україною став екіпаж бізнесу-авіації.
На швидкості під 900 кілометрів десь за Львовом наш літак обігнало щось схоже на блюдце, розповідає льотчик. Легко обійшло нас й умчалося вперед.
Бортоборудование ніяких відхилень не зафіксувало. І диспетчер не попереджав про небезпечне зближення з іншим повітряним судном. Подумали, може, це метеорологи зонд запустили, і його підняло на 9 км. Але метеослужба в той день зонди не запускала... На питання "Сьогодні", чи відслідковує зараз інформацію про НЛО наша спецслужба, прес-центр СБУ не відповів.
13-І ЧИСЛО, "ЧОРТОВА ДЮЖИНА", П'ЯТНИЦЯ.
До числа "13" у цивільній і військовій авіації завжди було відношення упереджене. Традиційно в такий день намагалися під будь-яким приводом не підніматися в небо вважалося, що нічого гарного поле не обіцяє, якщо не сказати гірше.
У Військово-Повітряних силах не було літака з 13-м бортовим номером і позивного із цифрою 13, розповідає нам колишній головком ВВС України й екс-перший замглавы МНС генерал Володимир Антонец. Це число взагалі намагалися зовсім не вимовляти вважалося дурною прикметою. Говорили: 12+1. Втім, якщо польоти призначалися строго на 13-і, те, ясна справа, літали. Так було ще в часи моєї юності, та й потім наказ є наказ, його потрібно виконувати. Але тільки не в той день, коли ця дата збігається з п'ятницею...
У ЦЕЙ ДЕНЬ НАВІТЬ ВОРОНИ НЕ ЛІТАЮТЬ
Кавалер ордена "За мужність" III ступеня, який полковник запасу Григорій Писный був визнаний гідним за вмілі дії при посадці Ту-134 із двигуном, що відмовив, теж поділився спогадами про бойові будні й "чортовій дюжині":
У нас 13 числа польотів не було ніколи, із цього приводу жартували, що в такий день навіть ворони не літають, сміється він. А щоб у начальства не боліла голова, на цю дату звичайно призначали виплату зарплати.
Логіка була такий: мол, які можуть планові польоти, якщо в народу свято зі слізьми на очах! Але із усякого правила бували виключення. І от один раз здійнялися в небо саме 13-го...
Мало того, що "чортова дюжина", точно, щоправда, не пам'ятаю, у лютому або березні, так ще й штурман нашого важкого бомбардувальника Ту-16 як би невзначай упустив, що в нього день народження, продовжує Григорій Петрович. Дотепер не розумію, хто його за мову тяг! Тому що незабаром після цього ми ледь не зштовхнулися із зустрічним Ту-22. Ішли б у хмарах точно не розминулись. А так ледь вискочили із хмарності, і на висоті 10 тисяч метрів ледве розійшлися - вони прямо над нашими головами, у декількох десятках метрів, просвистіли. На зустрічних курсах, уважай, зовсім близько. Це було, як зараз пам'ятаю, в 1981 році над Ромнами, недалеко від Сум... Диспетчер потім передав, що ми нібито порушили час входу в зону його контролю. Але ми нічого не порушували, оскільки з інтервалом у дві хвилини йшли бойовим порядком спочатку ведучий, а за ним з десяток літаків, і наш десь у середині...
Цей випадок ще більше зміцнив віру льотчиків в "негарне" число. А як же 13-я авіа дивізія, що дислокувалася в Полтаві?
І де тепер вона? - чисто по-одесски, питанням на питання, відповідає Писный. Правильно, розформували в 2005-м. Може, назвали б по-іншому, дивишся, і дивізію зберегли, і літаки Ту-22МЗ, які під ніж пустили, збереглися б. От і вирішуйте, любити нам цифру "13" або побоюватися. А якщо ще й у п'ятницю - так це явно не на добре.
МАГІЯ ДОЛІ
Не дарують "заговорене" число й у прославленій фірмі Антонов". І є за що. 13 червня 1986 року при посадці літака Ан-72 у Борисполі на борті виникла пожежа на щастя, обійшлося без жертв. 13 жовтня 1992-го недалеко від Києва звалився в ліс "Руслан" загинули вісім членів екіпажа Сергія Горбика. 13 лютого 1996 року при зльоті в Судані ледве не розбився Ан-22 "Антей", на борті якого було 19 чоловік.
Неприємний для нас день, констатує командир Ан-124 "Руслан" Андрій Орєхов. Кілька разів саме 13-го числа траплялися різні інциденти. Деякі з них детально описав у книзі, що вийшла недавно, заслужений льотчик-випробувач Володимир Ткаченко. Дуже повчальні приводить приклади. Отут і не хочеш, а повіриш у якусь містику. Намагаємося в такі дні бути на землі, щоб не спокушати долю - так спокійніше й нам, і нашим близьким. Особисто в мене є щасливе число 17. У цей травневий день кілька років назад нам удалося благополучно сісти на двох двигунах із чотирьох. Випадок досить рідкий...
Однак і на землі деяким навіть самих професійно підготовленим, навченим життям пілотів очікують прикрі сюрпризи.
Не люблю це число, чесно зізнався "Сьогодні" командуючий Повітряними силами ВСУ генерал Сергій Онищенко. Два роки тому при виїзді з Києва в цей день я потрапив у серйозне ДТП. Не по своїй чужій провині, але це мало що міняє. Тому до цифри "13" ставлюся насторожено...
Однак у довірених Сергію Івановичу частинах сьогодні, за його словами, польоти ніхто скасовувати не збирається.
Не було й немає на цей день обмежень, говорить генерал. Працюємо в штатному режимі. Через проблеми з паливом літаки піднімаються не так часто, як хотілося б. Але службу несемо цілодобово й безперебійно. А от по більших церковних святах намагаємося не літати...
Олександр Казанцев, командир Мул-76 авіакомпанії "Авіа", розповів нам, що один його друг "чортової дюжини" не боявся:
Слава був класним пілотом. І 13-і йому чимсь навіть подобалося. Але... Розбився в Хартумі... З першого разу не сіли, пішли на друге коло, а палива не вистачило...
МЕДИЦИНА: НАСТРОЇТИСЯ НА ПОЗИТИВ
Те, що яке в кого викликає острах перед числом 13, має мудре наукове позначення трискаидекафобия. Для стислості застосовують інший термін тердека-фобия. Страх перед 13м, що збігається до того ж з п'ятницею, взагалі не вимовляємо: параскаведекатриа чи фриггатрискаидекафобия. Поняття ці використаються в основному тільки в спеціальній літературі, інакше можна запросто зламати мову.
У європейській культурі "чортова дюжина" здавна вважається несприятливим, нещасливим числом. В офісах, житлових будинках, готелях цифру 13 можна й не зустріти. Наступна за кнопкою 12го поверху в ліфтах може бути 12А, 12У, 12+, тільки не 13. Те ж з нумерацією будинків, вулиць. Це зроблено, щоб не розбудовувати трискаидекафобов. 13-і ряди відсутні в кінотеатрах, пасажирських літаках - за 12-м іде 14-й.
Єдиний з американських пілотованих космічних кораблів, на борті, якого по шляху до Місяця трапилася серйозна аварія "Аполлон-13''.
А от у Каббаче (містичної традиції іудаїзму) і в індіанців племені майа13 шанується як щасливий символ.
Термін трискаидекафобия, говорить лікар Андрій Шаргородскпй, з'явився на початку минулого століття завдяки Зиґмунду Фрейду. Він лікував цей сидром різними методами психотерапії й аутотренінгом, виробляючи позитивне відношення до життя поза залежністю від зовнішніх причин.
Причина остраху числа 13 ховається у викликаних релігією небезпеки, гріховності даної дати, додання числам тих або інших значень. Страх перед "чортовою дюжиною" удалося прищепити навіть невіруючим. Сприймаючи інформацію, організм підсвідомо включає захисний психологічний рефлекс, що виражається в побоюванні й очікуванні чого-небудь несприятливого, небажаного. Фобії виникають й у людей зі стійкою психікою (тих же льотчиків) вони усвідомлюють ступінь відповідальності, залежність від людського, технічного й іншого факторів, прагнучи убезпечити себе й своїх близьких.
Щоб позбутися від фобій, медики рекомендують згадати позитивні події, які відбувалися з вами або іншими в цей день, але не зацикливаться на негативних моментах. Самонавіяння-установка неодмінно принесе результат.
УСВІДОМТЕ СВІЙ СТРАХ
У більшості з нас, і в тих, хто побоюється п'ятниці, 13-го, і в тих, хто не вірить ні в яке чортовиння, у цей день звичайно не відбувалося нічого екстраординарного. Але з покоління в покоління, від одного до іншого передається міф про якісь катаклізми, неприємності, які вже відбувалися в минулому й повинні відбутися в майбутньому.
Є люди емоційно нестабільною, наділеною м'якою, податливою психікою, піддані чужому впливу, говорить соціальний психолог, кандидат наук Зоя Гаркавенко. Ці особливості темпераменту дають ґрунт для того, щоб більше сильні люди психологічно "заразили" їхньою якоюсь фобією, стереотипом. І коли хтось говорить: "Представляєш, сьогодні п'ятниця, так ще й 13-і!..", навіть у жартівному контексті ця фраза однаково програмує співрозмовника на очікування якоїсь несприятливої події. Цей момент настроювання в кожного відбувається по-різному. Так само, як до Хэллоуину в когось відношення як до веселого, безтурботного свята, а в когось дуже навіть навпаки...
Єдиного рецепта як перебороти страх перед "чортовою дюжиною", звичайно, немає. Психологи радять розібратися в природі цього страху захищає він або руйнує, усвідомити, чому людина боїться цієї дати або раніше в цей день щось трапилося, або ж просто тому, що так говорять інші. Але якщо 13-го у вашому житті й трапилося щось, треба вселити собі, що ви це пережили й, таким чином, "щеплені" від негатива, у вас уже імунітет, і снаряд в одну лійку двічі не попадає.
|
|
| с 2009 |
|
| Календарь | | « Апрель 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 |
|
| тиЦ и PR |  |
| Ваш IP адрес |  |
| Наш Рейтинг |
Сейчас онлайн всего: 1 Сейчас гостей: 1 Сейчас пользователей: 0
|
|
